Повідомлення без заголовка

опубліковано 9 лют. 2018 р., 01:57 ОМДЦ Чернівці   [ оновлено ]
ДАЙДЖЕСТ ЗМІН В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я 
№3 лютий
Навіщо автономізація лікарям? Лікарі часто запитують нас: що конкретно нам дасть автономізація? Навіщо вона потрібна? На це запитання є дві відповіді: юридична та світоглядна. З юридичної точки зору автономізація медичних закладів переводить їх зі статусу бюджетних установ у статус комунальних некомерційних підприємств. Це означає, що замість роботи в межах Бюджетного кодексу вони отримують можливість здійснювати діяльність на підставі Господарського кодексу — тобто так само, як працює будь-яка компанія в Україні. Це не означає, що пацієнти почнуть за все платити, — медичні послуги в інтересах пацієнтів буде закуповувати держава в особі Національної служби здоров’я України. Сьогодні медичний заклад може робити тільки те, що прямо дозволено йому законодавством. А ставши підприємством, медичний заклад зможе робити все, що не заборонено. Перш за все відмовитись від тарифної сітки і почати збільшувати зарплати лікарям. Але головна зміна — світоглядна. Медичні заклади повинні бути незалежними, як це є в усьому світі. Чиновники не мають керувати лікарями. Якісну послугу повинна оплатити держава, а щодо всього іншого мають самостійно вирішувати лікарі. Якщо пацієнта не задовольняє послуга, він піде до іншого медичного закладу. Попереду — запровадження професійного ліцензування медичної практики та реального лікарського самоврядування в лікарнях. Спільне завдання на перше півріччя 2018 року — реорганізувати заклади ПМД з бюджетних установ в комунальні некомерційні підприємства. Іншими словми — автономізуватися. Це обов’язкова умова, оскільки лише заклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряму оплату з державного бюджету від НСЗУ. Комунальні некомерційні підприємтсва мають право на отримання податкового статусу неприбутковості, тобто метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання послуг з охорони здоров’я населенню.
Заклади як неприбуткові підприємства не будуть платниками податку на прибуток і зможуть самостійно розпоряджатися отриманими грошима, у тому числі вільно встановлювати розмір заробітної плати для медичних та інших працівників.
ПРОЦЕДУРА АВТОНОМІЗАЦІЇ МЕДЗАКЛАДУ ПЕРЕДБАЧАЄ ТАКІ ДІЇ: 
1. Місцева рада приймає рішення про: 
а) припинення ЗОЗ — бюджетної установи шляхом перетворення на ЗОЗ — комунальне некомерційне підприємство; 
б) призначення комісії з реорганізації ЗОЗ-установи, голови комісії; в) встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до ЗОЗ-установи, що припиняється. 
2. Державному реєстраторові подаються документи для реєстрації рішення про припинення юридичної особи шляхом реорганізації, на підставі чого вноситься запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. 
3. Комісія з реорганізації розглядає вимоги кредиторів ЗОЗ, а також проводить інвентаризацію*. * Відповідно до Закону про автономізацію, до 31 грудня 2018 року: кредитори державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що реорганізуються, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається; обов’язкова оцінка майна не застосовується. 
4. Комісія розробляє передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань установи, передачу прав та зобов’язань за формою бухгалтерського обліку. 
5. Фінансове управління власника (ОМС) за необхідності розробляє проект змін до бюджетних програм з урахуванням процедури реорганізації ЗОЗ. 
6. Рішенням місцевої ради: а) затверджується передавальний акт**; б) приймається рішення про створення ЗОЗ шляхом реорганізації; в) затверджується статут. ** Акт також може затверджувати уповноважений виконавчий орган у випадку делегування права. 
7. Пакет документів про створення ЗОЗ — комунального некомерційного підприємства та припинення ЗОЗ — бюджетної установи подають державному реєстраторові. Якщо все зроблено правильно, протягом 24 годин з моменту отримання документів державний реєстратор має внести відповідні записи до ЄДР. 
8. За необхідності власник приводить у відповідність систему фінансування закладу. 
9. До трудових книжок працівників ЗОЗ вноситься запис про зміну найменування роботодавця у зв’язку з реорганізацією. 
10. ЗОЗ — комунальне некомерційне підприємство переоформлює майно, що підлягає державній реєстрації, зокрема право користування об’єктами нерухомості та земельними ділянками, відкриває рахунки в банку та переоформлює рахунки в казначействі. 
11. До МОЗ подається заява про оформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики та до Держлікслужби щодо роботи з наркотичними речовинами, прекурсорами (за необхідності). 12. Підписання договору з НСЗУ, отримання грошей за медичне обслуговування населення — в півто- ра раза більше за всіх, в середньому вдвічі більше за тих, хто підписав декларацію. 
Автономізація з нуля 
Досвід створення комунального некомерційного підприємства
У місті Борисполі Київської області зараз створюється Міський центр первинної медико-санітарної до- помоги. Одразу — як комунальне некомерційне підприємство. Про до- свід, особливості та складнощі цього процесу розповідає його директор Євгеній Черенок. 
НАВІЩО БОРИСПОЛЮ ВЛАСНИЙ ЦПМСД 
У Борисполі мешкають близько 62 тисяч людей, але там є тільки районна лікарня і районний центр первинної медико-санітарної до- помоги, який обслуговує і місто, і 52 тисячі пацієнтів району. Природно, його потужності не вистачає, і це позначається на якості надання допомоги. Найкраще це видно в роботі приймального відділення райлікарні: туди йдуть чимало з тих, хто насправді потребує первинної допомоги. Натомість вони звертаються до вторинки, відділення постійно завантажене, спалахують скандали. Завантаженість вторинки — це яскравий індикатор того, що не працює як слід первинка. І міський голова Борис- поля вирішив створити окремо міський центр ПМСД. Ми маємо на це право, адже в місті понад 60 тисяч жителів. Він створюється з нуля — не через перепрофілювання або реорганізацію. 
АВТОНОМІЯ БЕЗ ОБМАНУ
Перша складність, яка у нас виникла: всі методичні рекомендації МОЗ на- писано для ситуації, коли відбуваєть- ся реорганізація. Отже, ми пішли таким шляхом: спо- чатку розробили статут закладу — одразу як комунального некомер- ційного підприємства. 16 листопада на сесії міськради затвердили ство- рення КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Статут писали з урахуванням рекомендацій МОЗ. Він дає мені як директору багато повноважень і свободи у прийнятті рішень відповідно до по- треб громади. Знаю, що є проблеми з деякими за- кладами охорони здоров’я вторинної ланки в регіонах України, коли рай- ради не хочуть відпускати у вільне плавання «свої» заклади і готують такі статути що, крім зміни трьох літер у назві, решта залишається таким самим. У нас не так. Міський голова розуміє необхідність і дав нам, у рамках закону, автономію.
ЯК ОПТИМІЗУВАТИ ШТАТНИЙ РОЗПИС 
Після того як сесія затвердила статут, почалася державна реєстрація. Підготували всі документи, пройшли реєстрацію. Згодом отримали статус неприбутковості. Зараз триває підготовка документів на ліцензування. Всі папери для цього вже готові. Проблема, з якою ми стикнулися, — набір персоналу. Адже скрізь у ЗМІ, в Інтернеті пишуть, що комунальне некомерційне підприємство повинно працювати не за тарифною сіткою. Але це буде тоді, коли почне діяти Національна служба здоров’я України. А починати роботу треба вже зараз. Люди, які хочуть у нас працювати, розуміють, що зарплата повинна бути вищою. Я ж мушу їм казати, що поки тарифну сітку ніхто не скасовував, нових процедур іще нема, як і додаткових коштів. Багатьох я так втратив. Зрештою, людей ми набрали: це професіонали своєї справи, які живуть медициною, ті, хто вірить у зміни і розуміє, що так, як було, вже не буде. Я вважаю, що в амбулаторії повинні бути не лише сімейні лікарі, але й офтальмолог та отоларинголог. Це затребувані спеціальності, а в райлікарні на 52 тисячі жителів — лише один ЛОР; така сама ситуація з окулістом. Вузькопрофільні спеціалісти працюватимуть за договором, це можуть бути ФОПи. За статутом я можу сам набирати, розширювати або скорочувати штат (якщо, наприклад, бачу, що до когось із фахівців люди не дуже йдуть). Це дуже добре, бо дає великі можливості для розвитку.
КАЗУСИ ЗАКОНОДАВСТВА Інша проблема, з якою я боюся зіткнутися, — це експертиза непрацездатності, видача лікарняних листків. Справа в тому, що їх можуть видавати підприємства, які вже пройшли акредитацію. Але оскільки ми новий центр, акредитацію ми повинні проходити через два роки. І от я остерігаюся, щоб це питання не завело нас у глухий кут, адже не видавати лікарняні ми не можемо. Тому я сподіваюся, що в нових підзаконних актах цю ситуацію буде врегульовано. 
ДЕ БРАТИ ГРОШІ
Що стосується матеріального оснащення, міська влада йде нам назустріч. Наразі сесія затвердила виділення п’яти приміщень під амбулаторії. У двох із них розпочато капітальний ремонт, ще для одного затверджено проект, в якому буде навіть ігрова зона для дітей. Зараз Бориспіль розбудовується, і міський голова планує підготувати розпорядження про те, щоб дозвіл на будівництво видавати тільки тоді, коли забудовник згоден виділити на пер- шому поверсі 100-150 кв. м. під амбулаторію. Звісно, це не означає, що в кожному будинку буде амбулаторія, але в зручній доступності для пацієнтів вони мають бути. Комп’ютери закупаємо поки в міру необхідності — насамперед для встановлення бухгалтерських програм та медичної інформаційної системи (МІС). Наразі обираємо собі МІС між двома компаніями. Зійшлися на тому, що комп’ютери будемо збирати під наші необхідні потреби: так вигідніше, можна буде замінювати окремі деталі. Ведуться перемовини з компанією Microsoft Ukraine з приводу закупівлі ліцензійного програмного забезпечення для нашого підприємства зі знижкою. Надалі комп’ютером буде забезпечено кожне робоче місце лікаря. Коли брав людей на роботу, умовою прийому було вільне володіння комп’ютером. Після того як отримаємо ліцензію на медичну практику, одразу зареєструємося в системі eHealth. Від місцевої влади ми маємо повну фінансову підтримку. Принаймні, те, що є зараз у паперах, — фінансування буде нормальне, місто цим опікується і розуміє необхідність медичних перетворень у суспільстві шляхом створення спроможного закладу з надання первинної медичної допомоги.
Класифікація ІСРС-2
Міністерство охорони здоров’я України у 2017 році підписало угоду зі Всесвітньою організацією сімейних лікарів (WONCA) щодо ліцензійно- го використання ІСРС-2 у загальній практиці. ІСРС (International Classification for Primary Care) — це міжнародна класифікація первинної медичної до- помоги. Вона є найбільш поширеною класифікацією, яка використовується на первинній ланці в багатьох країнах світу. Українська мова стала 20-ю офіційною мовою, якою було пере- кладено ІСРС-2. Розроблена міжнародним консорці- умом лікарів первинної ланки, кла- сифікація ICPC максимально відо- бражає зміст їхньої роботи. Базовим поняттям в ІСРС-2 є епізод медичної допомоги — взаємодія пацієнта з медичним закладом від першого звернення до медичного працівника до останнього візиту з цією ж про- блемою. Це дозволяє ефективно групувати медичну інформацію за часом, коли дані різних окремих візитів «нанизуються» на один епізод медичної допомоги. За допомогою ІСРС-2 можна коду- вати причини звернення пацієнтів, діагнози, дії медичних працівників. В умовах первинної ланки, коли ще не можливо встановити точний діагноз при зверненні пацієнта, кла- сифікація дозволяє лікареві кодувати скарги або симптоми захворювання. Також ця класифікація застосову- ється для обробки медичних записів в електронному вигляді, що робить простішим і точнішим ведення всієї медичної статистики. Зараз значну частину свого робочого часу медичні працівники первинної ланки витрачають на паперову і ста- тистичну роботу, що обме- жує їхній час на потреби пацієнтів. Впровадження ІСРС-2 із одночасним спрощенням облікових і статистич- них форм є важливою складовою системної роботи МОЗу з оптимі- зації діяльності ПМД і дозволить згодом відмовитися від паперового документообігу. У 2018 році МОЗом передбачено запуск онлайн-тренажера, розпо- всюдження навчальних матеріалів, проведення регіональних тренінгів. Також при впровадженні міжнарод- них протоколів їх базу буде індексо- вано за ІСРС-2. Це дозволить лікарям швидко знаходити відповіді на клініч- ні питання, використовуючи при цьо- му єдину систему кодів. Ці рішення буде інтегровано в eHealth і МІСи, якими користуються лікарі первинної ланки.

Ċ
ОМДЦ Чернівці,
9 лют. 2018 р., 01:57
Comments