Електронейроміографія

        У відділі функціональної діагностики працює багатофункціональний комп’ютерний комплекс “Нейро-МВП” від провідних фірм по випуску діагностичного обладнання, який гарантує високу точність вимірювань показників та відповідність Європейським стандартам. 

        Електронейроміографія (ЕНМГ)- це метод діагностики, який вивчає перш за все, електричну активність периферичного апарату нервової системи. При цьому, в залежності від мети обстеження, оцінюється як мимовільна, так і визвана шляхом стимуляції, активність нейром’язевого апарату.

 

 

 Дослідження проводять лікарі Зубжицька Галина Вітольдівна та Соколова Олена Сергіївна. 

 

Кабінет 510

 

 




    За даними статистичних досліджень патологія рухових функцій розвивається при 60-75% неврологічних та соматичних захворювань, які супроводжуються порушенням функції опорнорухового апарату. Тому об’яктивне визначення характеру та ступеня порушень діяльності нейромоторного апарату є важливим для встановлення діагнозу та механізмів розвитку захворювання, вирішення питань адекватної терапії. 

    Основним методом функціональної діагностики уражень нейромоторного апарату є електронейроміографія - це метод дослідження периферичної нервової системи шляхом реєстрації електричної активності м’язів та викликаних різними стимулюючими факторами електричних потенціалів м’язів  і периферичних нервів. Тобто електронейроміографія - це реєстрація та дослідження потенціалів дії периферичних нервів.

 

    Електронейроміографія, як метод функціональної діагностики визначає такі параметри:

  • М-відповідь мязу, периферичного нерву (визначається форма та амплітуда) - свідчить про зниження сили скорочення мязів;
  • Швидкість проведення збудження по рухових та чутливих волокнах нерва на різних його ділянках (в дистальних та проксимальних точках);
  • Дистальна латенція;
  • Параметри F-хвилі та Н-рефлексу.

 

    Методи ЕНМГ:

  • ЕНМГ верхніх кінцівок;
  • ЕНМГ лижних кінцівок;
  • ЕНМГ лицьового нерва;
  • ЕНМГ трійчастого нерва;
  • Н-рефлекс - обстеження мотоненронів спинного мозку, радикуліти та
  • остеохондроз поперекового відділу хребта;
  • Міастенічний тест - виявлення порушення нервово-мязевої передачі за допомогою надвисоких стимулів;
  • Викликані слухові біопотенціали головного мозку.

 

    Завдання методу ЕНМГ:

  1. Визначення рівня ураженя нервової системи:
    • могонейрони спинного мозку;
    • корінці;
    • сплетення;
    • нерви;
    • нервово-мязева передача;
    • мязи. 
  2. Визначення давності захворювання.
  3. Генерализованість або локальність процесу.
  4. Ступінь вираженості (втрата ф-ціі) процесу.
  5. Ступінь вираженості денервацінного процесу.
  6. Контроль в динаміці лікування.
  7. Дати інформацію про стан мязів та нервів на момент обстеження.
  8. По можливості охарактеризувати етіологію патологічного процесу.

 

    Покази до ЕНМГ:

  • захворювання мотонейронів - нейронопатії (поліомиєліт, боковий аміотрофічний склероз, слінальна аміотрофія);
  • захворювання коринців - радикуліти, остеохондроз, мієлопатії, полірадикулоневропатія  Гієна-Баре;
  • захворюваня сплетень - плексити;
  • захворювання нервів - неврити,нейропатії (поліомиєліт, тунельні
  • синдроми, пост травматичні неврити);
  • захворювання нервово-м’язевої передачі - міастенії (захворювання
  • вилочкової залози - тимома);
  • захворювання м’язів - міозити, міопатії, м’язева дистрофія.

 

    Протипокази:

  • гнійникові пошкодження шкіри;
  • психічні захворювання;
  • ватітність.